вибивати кулаком

phr v; спорт.

phr v; спорт.

1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;

2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);

3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];

4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;

5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -

1) (о вещах) битий, товчений;

2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.

* * *

1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти

2) ( выколачивать) вибива́ти

3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти

4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́

5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

1. n

1) важкий удар (кулаком, кийком)

2) глухий звук від удару

3) глухий шум (машини тощо)

2. v

1) завдавати тяжкого удару; бити, стукати

2) вибивати

3) ударятися, битися з глухим шумом

4) розм. лупцювати, колошматити

5) важко, з шумом рухатися, гупати

* * *

1) важкий удар (кулаком, кийком)

2) глухий звук від удару

1) завдавати важкого удару

2) бити, колошматити; дубасити

3) важко, із шумом рухатися

1) Панч, Петрушка

2) «Панч» (лондонський гумористичний журнал)

* * *

1) компостер

2) тex. штамп; штемпель; пуансон

3) кернер; пробійник; бородок

4) тex. діркопробивний станок

5) пoлiгp. пуансон

6) тex. ударний бур

7) перфоратор; пробивка, перфорація; перфорований отвір

1) проробляти або пробивати отвір; компостувати; кернити, накернувати

2) тex. штампувати; вибивати ( клеймо)

3) перфорувати

1) удар кулаком

2) енергія, сила, натиск, напористість

1) бити, завдавати удару кулаком

2) cл. поганяти худобу ( ціпком або лозиною)

3) тикати, штовхати ( палицею); пхати

4) виконувати з великим почуттям (арію, уривок зі спектаклю)

5) натискати з усієї сили (на клавіші, кнопки)

1) пунш

2) чаша для пуншу; ковток пуншу; cл. вечірка, збіговисько; п`янка

1) дiaл. ломовий кінь, ваговоз, битюг

2) icт. товстун-коротун

1) компостер

2) тex. штамп; штемпель; пуансон

3) кернер; пробійник; бородок

4) тex. діркопробивний станок

5) пoлiгp. пуансон

6) тex. ударний бур

7) перфоратор; пробивка, перфорація; перфорований отвір

1) проробляти або пробивати отвір; компостувати; кернити, накернувати

2) тex. штампувати; вибивати ( клеймо)

3) перфорувати

1) удар кулаком

2) енергія, сила, натиск, напористість

1) бити, завдавати удару кулаком

2) cл. поганяти худобу ( ціпком або лозиною)

3) тикати, штовхати ( палицею); пхати

4) виконувати з великим почуттям (арію, уривок зі спектаклю)

5) натискати з усієї сили (на клавіші, кнопки)

1) пунш

2) чаша для пуншу; ковток пуншу; cл. вечірка, збіговисько; п`янка

1) дiaл. ломовий кінь, ваговоз, битюг

2) icт. товстун-коротун

1) важкий удар (кулаком, кийком)

2) глухий звук від удару

1) завдавати важкого удару

2) бити, колошматити; дубасити

3) важко, із шумом рухатися